Про мене — в енциклопедичних виданнях.

 

В енциклопедичних виданнях.

 

Стаття про О. Кіндрачука в біографічному довіднику “Мистецтво України” (Київ, вид. “Енциклопедія України, 1997)

 

Довідка про О. Кіндрачука і в енциклопедичному довіднику “Тарас Шевченко і Крим” (Сімферополь, “Таврія”, 2001)

 

Богдан Михайлович Жеплинський, енциклопедичний довідник “Українські кобзарі, бандуристи, лірники” (Львів, Галицька видавнича спілка, 2011) зі статтею про О. Кіндрачука

 

“Українська фольклористична енциклопедія” том 1-й, (Київ, НАНУ, 2018) і дві статті в ній: перша — “Бандурист” з моїм ілюстративним фото, і друга — повнітю присвячена мені.

 

 

“Українська музична енциклопедія”, том 2-й, (Київ, НАНУ, 2008) зі статтею про О. Кіндрачука.

 

В електронних версіях енциклопедій.

 

Beta-версія   ІЕД НАН України   Енциклопедія НТШ  Всесвіт і Земля  Людина  Суспільство  Наука  Культура  

Головна / Культура / К

КІНДРАЧУ́К Остап Юрійович (13. 11. 1937, с. Котиківка Городенк. р-ну, нині Івано-Фр. обл.) – бандурист. Чл. Нац. спілки кобзарів України. Навч. гри на бандурі у О. Нирка. Виступає від 1964. До 1985 – соліст Крим. нар. капели бандуристів ім. С. Руданського. Учасник міжнар. фестивалів у Польщі, Німеччині, Чехії. У репертуарі – думи («Про козака Голоту», «Про козака-бандуриста», «Буря на Чорному морі»), істор. («Про Байду», «Про Морозенка», «Про Кривоноса»), козац., чумац., стрілецькі, кримськотатар., духовні та сучасні пісні, зокрема «Сагайдачний», «Гей, не дивуйтесь добрії люди», «Про Кубань», «Ой ходив чумак», «Їхав козак за Дунай», «Ой на горі білий камінь». Досліджує історію кобзарства у Криму. Про К. знято телефільм «Шляхами кобзарськими» (1988; «Укртелефільм»). Випустив аудіоальбом «Остап Кіндрачук. Козак-бандурист» (2010).                                        Літ.: Жеплинський Б. Кобзарськими стежками. Л., 2002.

Б. М. Жеплинський               Стаття оновлена: 2013

Стаття про мене в “Енциклопедії сучасної України” (Львів, НАНУ-НТШ, 2013)