Архивы Мої діти і бандура

2. Мої діти — бандуристи.

Кобзарювання - мій спосіб життя, Мої діти і бандура | 0 коментарів

ОЛЕСЯ.

80-ті роки ХХ ст. Олеся Кіндрачук — ученися Ялтинської музичної школи, клас бандури. Педагог Ніла Леонтіївна Нирко

1985. Дитяча народна капела бандуристів “Кримські проліски”(м. Ялта) Олеся в 2-му ряду крайня зліва.

Програма звітного концерту Дитячої капели бандуристів “Кримські проліски” (1985 рік) Відповідно до програми, її вела Олеся Кіндрачук, яка й виступала разом з капелою, а так же декламувала вірші.

1986 рік. Родинний ансамбль Кіндрачуків — Олеся, Тамара з маленьким Назаром і Остап.

01.07.1987 р. Виступ Олесі з сольною програмою з бандурою і декламацією на борту теплохода “Таджикистан” під-час рейсу Ялта-Батумі-Ялта (з заходами)

іі

Січень 1989 Олеся з бандурою біля пам’ятників Лесі Українки і Тараса Шевченка в Приморському парку м. Батумі (Аджарія).

Квітень 1987. Виступ Олесі (сольний і в дуеті з батьком) в редакції газети “Советский Крым”.

Зліва -липень 1987. Виступ Олесі у дворі перед мешканцями свого будинку. Справа — вересень 1987. Після концерту у СШ №2 м. Ялта.

Осінь 1987. Виступ Олесі в театрі Чехова (сольний і в складі тріо бандуристок).

Фото зліва — 11.10.1987. Олеся з батьком виступає на ВДНГ в Києві. Фото справа — 13.11.1987. Олеся з Назарком і мамою відзначають батькове 50-річчя.

Виклик учениці 5-Б класу Кіндрачук Олесі для участі в зйомках теле-фільму “Шляхи кобзарські” (Укртелефільм 1988 р.) і Олеся в кадрі фільму.

Сімейне тріо бандуристів Кіндрачуків — Остапа, Олесі (там помилково – Оксана) й Назара в програмі святкування 175-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка.

Газета “Советский Крым” за 24.03.1989 р. про Дитячу Капелу бандуристів “Кримські проліски”. На фото – Олеся в 2-му ряду крайня зліва.

Олесині нагороди за виступи з бандурою.

Бандуристка Олеся серед випускників Ялтинської дитячої музикальної школи №1 після завершення 5-річного курсу навчання.

НАЗАР.

іі

У Назара все почалось з імітації.і завершилось досконалою грою на бандурі в складі Дитячої капели бандуристів “Кримські проліски”.

іі

06.06.1991 р. Участь Назара і батька у Всеукраїнському фестивалі народного мистецтва “Хортиця” до 500-ліття Запорозького козацтва.

Кінець 80-их років ХХ ст. Дитяча народна капела бандуристів “Кримські проліски” (м. Ялта) з Назаром у її складі.

19.03.1995 р. Участь і відзнака Назара в 4-му Міжнародному фестивалі “Дзвени, бандуро!” (Ялта) в складі Дитячої капели бандуристів “Кримські проліски” (на фото Назар з батьком після виступів на фестивалі)

28.03.2005 р. Назар в день виписки з Головного військового клінічного шпиталю в Києві згадав, що він був бандуристом.

* * *

1. Мої нащадки і бандура.

Кобзарювання - мій спосіб життя, Мої діти і бандура | 0 коментарів

Зростання моїх нащадків під передзвін бандури.

1967 рік. В центрі 1-го ряду Ялтинської капели бандуристів ім. С. Руданського сидить з бандурою мій малий син Натан.

70- ті роки ХХ ст. Батько з бандурою, син Натан і бронзова Леся Українка в Ялті.

2004 рік. Візит діда Остапа з бандурою до Натанового сімейства.

2004 рік. Натан з внуком Іллюшею і Валентина з маленьким Натанчиком в гостях у діда Остапа.

06.01.1984 р. Наш з Олесею виступ в театрі Чехова — я бандурист, вона — декламатор. Справа — липень 1987. Назар і Олеся декламують вірш С.Руданського “Ахмет ІІІ і запорожці” для глядачів свого двора.

іі

1984 рік. Наш з Олесею виступ перед портовиками в Клубі моряків — я бандурист, Олеся — декламатор.

Серпень 1987 р. У батьків в с. Котиківка (Івано-Франківщина). Мою бандуру слухають племінниця Олеся, батько Юрій, брат Богдан і його донечки Богданка й Наталка, та мої діти Олеся й Назарчик.

Зліва — 27.03.1983 р. Газета “Кримська правда” про концерт ялтинських бандуристів у Сімферополі і по участь ньому Олесі. Справа — літо 1985. Наш з Олесею виступ перед американськими українцями в залі палацу- музею в Лівадії.

Березень 1989 р. Наш з Назаром і Олесею виступ в Ялтинській бібліотеці №17.

Січень 1989 р. Наш з Назаром і Олесею концерт на борту теплохода “Лев Толстой” під-час рейсу Ялта-Батумі-Ялта і одна з нагород від екіпажу (нижче). Зліва — Тамара з дітьми перед посадкою на теплохід в Ялті під-час снігопаду.

24.02.1991 рік Наш із сином Назаром виступ на мітингу біля пам’ятника Лесі Українки в Ялті. Він — декламував вірш “Мово рідна, слово рідне”.

Зліва — літо 1991 р. Козачата з нашого двора. Справа — 1985 р. Назар — “Козачок-Мамайчик”.

2009 рік. Я з бандурою і мої внуки-козачата Данько і Сашко з шаблями.

Мої пісні під бандуру для внуків у їхні дні народження: 01.09.2012 р. — для Сашка (фото зліва) і 26.09.2012 р. — для Данька (фото справа)

17.06.2016 р. На звуки моєї бандури до Києва приїхали донька Олеся, внук Сашко і внучка Маринка.

18.07.2016 р. Зліва – Христина з Натанчиком на руках, я з бандурою, Олеся і Сергій з Маринкою в калясці. Справа – Натанчик і Маринка без бандури ніяк…

14.10.2020 р. Внучка Маринка для колориту дідової гри на бандурі пускає мильні райдужні кульки.

Внук Натанчик (Нзарів) привик до дідової бандури з ранніх літ (жовтень 2015 р.) На фото зліва він з бабусею Тамарою і мамою Христиною. На фото справа — він слухає діда в 2016 р

11.08.2022 р. на Набережну Ялти прийшли послухати мою бандуру син Назар і внуки — Натанчик і маленький Левчик.

* * *