В 1999-2010-х роках щорічний 10-денний фестиваль BuskerBus у містах Польщі був феєричною окрасою моїх літніх місяців, коли я єднався з щирою, веселою, галасливою сім’єю “баскерів” — вуличних артистів світу, названим батьком і душею якої був її засновник Ромуальд (Ромек) Поплоник — лідер і організатор від Бога. Завдяки чарам його харизми, бюджети кожного міста, куди переміщався фестиваль, покривали кошти за проживання і харчування цілої сотні мандрівних артистів. А ще кожному “баскеру” оплачувались проїзд, чи переліт, на фестиваль і назад додому в різні країни, та переїзди між польськими містами. В період правління Януковича в мене почались проблеми з візами і цей фестиваль став для мене недоступним попри постійні запрошення Ромека. В 2018 році, я востаннє отримав від нього запрошення, після чого… його не стало… Ромека замінив Філіп Файрведер, чудовий тенор, який завжди виступає на фестивалі під псевдо Кавалок Карузо. У звязку з річницею з дня смерті незабутнього Ромка, він пропонував тим артистам, що не змогли прибути на черговий BuskerBus, а отже й мені, прислати будь-які вияви шани пам’яті про нього. Відео про це Філіп помістив на joutube i facebook.
Philip Fairweather 31 серпня 2019 р. · Сьогодні Romuald Poplonyk, засновнику фестивалю BuskerBus виповнилось би 68… Він останній раз виступив на BuskerBus Cabare, в цей день у 2015 році. Наш Ромек помер перед Різдвом минулого року, але його спадок живе, і ми його ніколи не забудемо!… Друзі з сім’ї BuskerBus по всьому світу, які не змогли потрапити на цьогорічний фестиваль, віддали пам’ять засновнику фестивалю, Romuald Poplonyk, в повідомленнях — від Ostap Kindrachuk, Valeria Arboleda , Shiva Grings, Timo Lesniewski, Beth Sheldon, Helen Williams, Dan Renwick, Dan Renwick та Lan Qian, а также зi спеціально підготовленими відео-трибутками від Göran Adeborn & Markku Julin, Céline Hereng Dubois & Сім ‘ я, Marta Demarte & Alfredo Ruiz, Gustavo Kaos Hoyos & Jérôme Choco Leperlier та Frederick Snow. (Оцініть цей переклад)
2017 р. Київ.
Знімав Олександр Польченко.
З Повідомлень на ФБ: Київ 17 квітня церемонія нагородження переможців другого Всеукраїнського і 12 кримського літературного конкурсу “Ми діти твої ,Україно!” ім.Д.Кононенка .
З 10 ранку біля входу до театру на Подолі переможців зустрічав Кобзар з Криму – Остап Кіндрачук .По всьому Андріївському узвозі лунала кобзарська дума про Крим ,козаків , Україну!!Із 20 переможців до Києва приїхали 15 ,та географія – майже вся Україна!!
Грудень 2017 року. Несподівана зустріч з юним талантом — Богданом Морговським.
Завдяки організатору, члену журі і ведучому щорічного літературного конкурсу “Ми — діти твої, Україно” ім. Д. Кононенка, Олександру Польченку, фінальну церемонію кожний раз супроводжували звуки моєї бандури. Не став винятком і 2018 рік.
Віктор Руденський 23 квітня 2018 р. УКРАЇНСЬКЕ РАДІО – ПРО КОНКУРС ІМЕНІ ДАНИЛА КОНОНЕНКА. Ця передача (подаємо ту частину, що стосується конкурсу) прозвучала 9 квітня – напередодні церемонії нагородження у Театрі на Подолі переможців літературного конкурсу “Ми – діти твої, Україно!” ім. Д. Кононенка. А фото – уже фінальні!
А у відеоролику про кримський міст мені відведена роль негативної декорації.
01.10.2018 року під-час мого кобзарювання на київському Хрещатику підійшов молодий чоловік і представився як колега голови сільської ради моєї рідної Котиківки Івана Вережака, який, між іншим, входить до близького кола моїх друзів в ФБ. Він сказав, що пан Іван і мої земляки-Котиківчани були би раді, якби я звернувся до них з пісенним відеопоздоровленням в честь козацького свята Покрови. Сказано — зроблено ! Молодий чоловік зафільмував мої побажання і пісню, й тут же відправив голові сільради, а той під-час свята оприлюднив їх для моїх дорогих земляків…
10.12.2018 року до Києва у справах завітав уже сам голова Коиківської сільради Іван Вережак і знайшов час для обопільно приємного спілкування зі мною. А вечером виклав на ФБ свої враження з приводу цього, проілюструвавши їх фото і відео.
Іван Вережак 9 год · Зимовий вечірній Київ має таке особливе місце, перехід Метрополітену перед входом на станцію Майдан Незалежності, там кожного дня після 16.00 год., можна зустріти непересічну особистість, вихідця із Котиківки (Котиківська сільська рада), патріота та Кобзаря за покликанням, пана Остапа Кіндрачука (Ostap Kindrachuk) який із своєю вірною подругою – бандурою, виконує пречудові українські пісні. Кілька разів будучи у Києві, не мав нагоди зустрітись, та от сьогодні пощастило. Пан Остап вже дуже старенький, за 80-ть, проте без пісні та гри на бандурі не уявляє свого життя, пройшов з нею не один десяток років “пліч о пліч”. При зустрічі, передав палкі вітання всім односельцям-Котиківчанам з прийдешніми Різдвяними святами.
13 листопада 2019 року, у мій день народження, ГО “Суспільне Око” несподівано для мене розмістила своєрідне відео-поздоровлення на своїй сторінці ФБ .
Суспільне Око 13 листопад 2019 р. ·
«Кримський українець»
Остап Кіндрачук(@ostap.kindrachuk) – мужній козак, бандурист, який прославляє Україну і точно знає, що Крим – це Україна! Йому сьогодні 82! Пан Остап все життя бореться за мову, козацьких дух та спадок України. Дивіться відео про неймовірну людину і не забувайте поділитися побаченим із друзями! Приєднуйтеся разом із Суспільне Око до привітань!
Дякуємо за матеірали:
Крым Реалии @KindrachukOstap @ostap.kindrachuk
Микола Українець (Mykola Urainetz).
2020 р. Ялта.
Як і все людство на планеті Земля, я, починаючи з останньої декади 2020 року, змушений рахуватись з примхами нікчемно-мізерного, примітивного вірусного створіння, названого COVID-19. Особливо вразливою категорією, до якої належимо ми з дружиною Тамарою, вважаються люди похилого віку. З’явились приписи й обмеження, напрацьовані медичними закладами та державними органами, які мені, старому, подолати надзвичайно складно. В результаті ареал мого кобзарювання звузився до чотирьох стін мого помешкання, та до кількох десятків метрів ялтинської Набережної, і то лише в періоди пом’якшення правил карантину і за сприятливої погоди.
2021 р. Ялта.
Внуки Маринка і Натанчик зустрічають Новий 2022 рік
Час від часу в інтернеті трапляються відео-кліпи, або коротенькі відео-фільми на різні теми, де моє без-іменне зображення з бандурою використовувалось поряд з іншим різноманітним ілюстративним матеріалом. Приклади — нижче…
Трошки “наслідив” і в цьому польському відеоролику, а заодно й пісню “Гей, соколи” включив до свого репертуару…
По завершенню польського фестивалю “Basker-Bas-2006” його директор Ромек Поплоник і представник радіо-студії AR Luz м. Вроцлава Ґжеґож Новіцкі домовились про здійснення аудіо-запису моїх пісень в супроводі бандури. В результаті 06.09.2006 р. з’явився аудіо-альбом “Ostap Kindraczuk” на двох аудіо-дисках. На них записано 39 пісень, перед кожною з яких я дав на польській мові короткий коментар про зміст даної пісні, оскільки увесь тираж альбому був призначений для розповсюдження серед польських любителів українського фольклору.
