2018 р. Київ

 

2018 р. Київ.

 

Завдяки організатору, члену журі і ведучому щорічного літературного конкурсу “Ми — діти твої, Україно” ім. Д. Кононенка, Олександру Польченку, фінальну церемонію кожний раз супроводжували звуки моєї бандури. Не став винятком і 2018 рік.

 

 

Віктор Руденський   23 квітня 2018 р.  УКРАЇНСЬКЕ РАДІО – ПРО КОНКУРС ІМЕНІ ДАНИЛА КОНОНЕНКА. Ця передача (подаємо ту частину, що стосується конкурсу) прозвучала 9 квітня – напередодні церемонії нагородження у Театрі на Подолі переможців літературного конкурсу “Ми – діти твої, Україно!” ім. Д. Кононенка. А фото – уже фінальні!

 

А у відеоролику про кримський міст мені відведена роль негативної декорації.

 

 

 

 

01.10.2018 року під-час мого кобзарювання на київському Хрещатику підійшов молодий чоловік і представився як колега голови сільської ради моєї рідної Котиківки Івана Вережака, який, між іншим, входить до близького кола моїх друзів в ФБ. Він сказав, що пан Іван і мої земляки-Котиківчани були би раді, якби я звернувся до них з пісенним відеопоздоровленням  в честь козацького свята Покрови. Сказано — зроблено ! Молодий чоловік зафільмував мої побажання і пісню, й тут же відправив голові сільради, а той під-час свята оприлюднив їх для моїх дорогих земляків…

 

 

 

10.12.2018 року до Києва у справах завітав уже сам голова Коиківської сільради Іван Вережак і знайшов час для обопільно приємного спілкування зі мною. А вечером виклав на ФБ свої враження з приводу цього, проілюструвавши їх фото і відео.

Іван Вережак  9 год · Зимовий вечірній Київ має таке особливе місце, перехід Метрополітену перед входом на станцію Майдан Незалежності, там кожного дня після 16.00 год., можна зустріти непересічну особистість, вихідця із Котиківки (Котиківська сільська рада), патріота та Кобзаря за покликанням, пана Остапа Кіндрачука (Ostap Kindrachuk) який із своєю вірною подругою – бандурою, виконує пречудові українські пісні. Кілька разів будучи у Києві, не мав нагоди зустрітись, та от сьогодні пощастило. Пан Остап вже дуже старенький, за 80-ть, проте без пісні та гри на бандурі не уявляє свого життя, пройшов з нею не один десяток років “пліч о пліч”. При зустрічі, передав палкі вітання всім односельцям-Котиківчанам з прийдешніми Різдвяними святами.